Зимові погодні явища з утворенням льодяної кірки на плодових деревах часто викликають занепокоєння у садівників. Однак сам факт обмерзання не завжди означає загрозу для врожаю. Важливо розуміти, у якому фізіологічному стані перебуває дерево та які супутні фактори діють у цей період.
Чи небезпечна льодяна кірка для плодових дерев
Льодяна кірка сама по собі не є критичною для плодових дерев, якщо вона утворилася в період глибокого зимового спокою. У цей час тканини дерева мають підвищену морозостійкість, а обмінні процеси мінімізовані.
Найбільші ризики пов’язані не з самим льодом, а з умовами, за яких він виникає та зникає.
Основні ризики при обмерзанні дерев
- Механічні пошкодження
Вага льоду може призводити до:
- обламування однорічних і багаторічних гілок;
- розривів у місцях розвилок;
- деформації крони, особливо в інтенсивних садах.
- Поєднання льоду з сильним морозом
Особливо небезпечні ситуації, коли після дощу або відлиги з утворенням льоду різко настає мороз.
Який мороз є критичним для яблуні та груші
Для більшості сортів яблуні та груші мороз до –20 °C у стані спокою є допустимим, за умови що:
- дерево здорове;
- пагони добре визріли;
- не було сильних і тривалих відлиг перед зниженням температури.
У таких умовах ризик пошкодження плодових бруньок мінімальний.
Що насправді впливає на плодоношення
Найбільший вплив на майбутній урожай мають:
- різкі температурні коливання взимку;
- ранній вихід дерева зі стану спокою;
- загальний фізіологічний стан рослини (живлення, навантаження урожаєм у попередньому сезоні, водний режим).
Сам лід без температурних стресів зазвичай не є вирішальним фактором.
Особливості впливу льоду та морозу на кісточкові культури
Кісточкові породи загалом більш чутливі до зимових стресів, ніж яблуня та груша.
Черешня
- має нижчу морозостійкість плодових бруньок;
- особливо небезпечні відлиги з подальшим морозом;
- льодяна кірка при стабільному холоді зазвичай не критична, але різкі перепади температур можуть призвести до пошкодження бруньок.
Персик
- найбільш чутлива культура до зимових умов;
- навіть нетривалі відлиги можуть різко знизити морозостійкість бруньок;
- при морозах нижче –18…–20 °C ризик втрати врожаю суттєво зростає, особливо після обмерзання.
Абрикос
- основна проблема — ранній вихід зі стану спокою;
- після відлиги мороз у поєднанні з льодом часто призводить до загибелі квіткових бруньок;
- деревина зазвичай витримує мороз краще, ніж генеративні органи.
Слива
- стійкіша за персик і абрикос, але чутливіша за яблуню;
- при доброму визріванні пагонів і стабільному холоді переносить обмерзання задовільно;
- найбільша загроза — коливання температур та підмерзання бруньок.
Коли робити остаточні висновки
Остаточну оцінку стану дерев і потенційного врожаю завжди проводять навесні, після:
- набрякання та розпускання бруньок;
- оцінки життєздатності генеративних органів;
- аналізу рівномірності росту пагонів.
Поспішні висновки взимку часто не відповідають реальній картині.
Примітка
Варто зауважити, що здатність саду без втрат переносити льодяну кірку та низькі зимові температури значною мірою формується ще в осінній період.
Правильна підготовка дерев до зими включає:
- вологозарядковий полив, який забезпечує достатнє зволоження ґрунту, зменшує ризик зимового фізіологічного підсушування та сприяє рівномірному визріванню пагонів;
- фосфорно-калійне живлення без азоту, зокрема із застосуванням монокалій фосфату.
Осіннє внесення фосфору і калію:
- допомагає завершити ростові процеси;
- покращує визрівання деревини;
- підвищує концентрацію розчинених речовин у клітинному соку.
У результаті клітинний сік легше переходить у зв’язаний (кристалічний) стан, що знижує ризик пошкодження тканин під час морозів.
Саме так дерево входить у зиму фізіологічно підготовленим, а не в стані активного росту.
У більшості випадків проблеми після зими пов’язані не стільки з морозами чи льодом, скільки з порушенням водного режиму та живлення в осінній період.
You must be logged in to post a comment.