СХЕМА ЗАКЛАДАННЯ ТА КРОНА
Садити сливові дерева на карликових та напівкарликових підщепах слід садити за схемою 4 х 1,5 м (1666 дерев/га)
та 4,5 х 1,8 м (1233 дерев/га) відповідно. Сливовий сад площею від 5 га — це майже великотоварне виробництво, і часу на виведення складних формувань, таких як «іспанський кущ», «НЛО», різні види пальмет та облаштування ярусів, у фермера не буде. Формування та обрізування сливи має бути зручним і бажано по типу «вертикальна вісь» (ялиночка), з обов’язковим вкорочуванням однорічних пагонів у середині липня — це стимулюватиме закладання плодових бруньок, особливо у сортів, які здатні плодоносити на дворічній деревині (Juna, Topfive, Top King, Voyageyr,Harbella).
ЗРОШЕННЯ
Слива, особливо пізні сорти, без достатнього забезпечення вологою даватиме плоди низької якості. Для крапельного зрошення  сливового саду у бездощовий період потрібно 40 т/га води кожні 7 діб; якщо дощі є, то зрошення вказаною нормою виконують кожні 10 діб. Під час цвітіння та достигання плодів періодичність поливів збільшується. Крім облаштування обов’язкового крапельного зрошення під час цвітіння слід забезпечити ще й високий рівень відносної вологості повітря (не менш як 70%). Для цього у кожному рядку  блаштовують другу гілку водопостачання. На неї встановлюють спринклери
для підкронового дощування. Тиск у цих трубопроводах має бути не меншим аніж 2 атмосфери.
ПІДЩЕПИ
Без застосування низькорослих підщеп запровадження інтенсивних технологій вирощування сливи неможливе.

 

На рис. 1 показано залежність між габаритом сливового дерева та використаною підщепою.


СОРТОВИЙ КОНВЕЄР
Якщо ви плануєте інтенсивний сливовий сад, не можна садити один, нерідко ще й частково самоплідний, сорт сливи без запилювачів та чіткого уявлення про те, як ви будете збирати та одночасно реалізовувати врожай. У таблиці 2 подано коротку характеристику пізніх сортів сливи та універсального запилювача. Формуючи власний пул сортів, варто звернутися до консультанта-сортознавця.
Зокрема, не всі сорти у таблиці придатні для чорносливу.

Запилювачі

Якщо пропонований набір сортів певної групи плодо-
вих не комплектується запилювачами, то такий товар нічого не вартий, і його придбання та садіння не має сенсу. Виправити «яловий» сад надзвичайно важко, а у більшості випадків — неможливо. Найбільш важливий та дієвий запилювач пізніх сортів сливи — сорт Стенлі. Оскільки його плоди середньої якості, то цей сорт варто використовувати лише як запилювач. Якщо під час цвітіння сливи ідуть дощі, то її частково самоплідні та стерильні сорти взагалі не зав’язують врожаю, самоплідні сорти з врожаєм завжди, але у цьому
разі ситуацію ускладнює небажання бджіл відвідувати квітки. Щоб привабити бджіл на малоароматні квітки сливи, застосовують спеціальні препарати, які змінюють поведінку та значно пожвавлюють роботу цих комах. Цей технологічний прийом розроблений та поширений у США, у штаті Каліфорнія.\
Слива на Півдні
Для південних регіонів України підходять такі жаростійкі та посухостійкі сорти слив: румунська селекція — Pitestean, Tita, Pescarus, Record, Dambovita, Diana; США — Early Spenser, Blue Fre, Verity, Long John; Україна — Волошка, Ода; Болгарія — Strinava; Сербія — Cacakska
Naibolia, Pozna Plava. У південній зоні України стабільний врожай забезпечать пізні японсько-американські сорти диплоїдних слив з
плодами масою від 60 до 200 г. Це виведені у США сорти Bubblegum (1999), Alderman (1985), Byron Gold (1990), Gulfbeaty (200), Oshi Wase (2009). Як запилювачі слід обрати сорт Red Heart (США 1940) та самоплідну чорну аличу Pruhus Nigra — її пилкові зерна мають надзвичайно високу життєздатність. Сорт вивели 1999 року у Канаді як універсальний запилювач-донор для японських та японсько-американських гібридів.

САДЖАНЦІ
Вирішальну роль в організації плодового бізнесу відіграє якість садивного матеріалу. Не секрет, що з імпортним садивним матеріалом до України потрапили різноманітні грізні хвороби та шкідники, яких у нас раніше ніколи не було. Отже, інфекція нині поряд, тому садівник має бути пильним. Ось основні критерії, на які слід звернути увагу, купуючи садивний матеріал. Найперше — у розсаднику слід затребувати документи про його сертифікацію, також потрібно поцікавитись результатами лабораторних перевірок на відсутність ка-
ліфорнійської щитівки, кореневого раку, бактеріального опіку, вірусів. У самому розсаднику потрібно звернути увагу на стан
маточника вегетативних підщеп. Висота підщеп у маточнику на всій довжині рядків має бути однаковою. Там не
має бути випадків загибелі підщеп навіть на незначних ділянках. Порушення цих правил свідчитиме про інфікування маточника бактеріальним раком, фітофторозом кореневоі шийки, та різноманітними видами вірусів.

Таблиця 1. Продуктивність слаборослих підщеп на прикладі їх поєднання з високопосухостійким сортом сливи
Pescarus (Румунія) плодоношення на четвертий рік після посадки однорічними саджанцями з кроною на низькорослих підщепах

 

Садівникові слід звернути увагу на відсоток приживлюваності окулірування — у всіх кісточкових порід вони не мають бути меншим за 90%. Фермер обов’язково має бути присутнім у розсаднику під час відокремлення відводків та під час викопування саджанців.
Якщо у саджанця від кореневої шийки до місця окулірування відстань менша за 10 см — це саджанець-смертник, який буде неможливо посадити на належну глибину, унаслідок чого у першу безсніжну зиму його розташована поблизу поверхні коренева система вимерзне, і саджанці загинуть!

Якщо підщепна частина саджанця стоншена від місця щеплення убік кореневої шийки, то для вирощування таких саджанців були використані ослаблені, недорощені, нестандартні підщепи, і ці саджанці ніколи не дадуть запланованого результату.
ТАРА ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ
Плоди слив (так само, як інших кісточкових — черешні, персиків) — це не яблука, для яких потрібна тара великих (120 х 100 х 77 см) розмірів, які можуть довго зберігатися і у майбутньому дати прибуток, що у 2–3 рази перевищує прибуток від реалізації фруктів з саду.
Збір та реалізація кісточкових мають бути організовані у найкоротші терміни, для цього має використовуватись тара ємністю 3–6 кг.
Для сливи та інших кісточкових дуже важливо правильно організувати завантаження і забезпечити належні умови під час транспортування плодів. Щоб уникнути випадіння роси на плодах, від якої розмокає та псується картонна тара, а самі плоди втрачають товарні якості, слід виконати такі умови. Під час встановлення картонних ящиків з плодами у закриті кузови вантажівок відстань між ящиками та боковими стінками будки має бути не меншою ніж 20 см. Відстань від верхніх ящиків до стелі будки має бути не меншою за 50 см.  Обов’язково слід забезпечити природну, а ще краще — примусову вентиляцію у завантаженій ящиками
зі сливою будці.